Статуту Львова 9 місяців. Що змінилось у місті?

Статут територіальної громади Львова став одним із найсуперечливіших рішень за останній рік. Багато містян виступили проти його затвердження, а інша половина бачить зміни і радіє, що влада зареєструвала документ.

Його прийняли 7 грудня 2017 року у День місцевого самоврядування. Загалом процес формування статуту тривав близько 10 років. І лише 27 грудня  2017 року нормативно-правовий документ міста набрав чинності. Що змінилося з тих пір?

Основною метою статуту було впровадження в управлінні містом більше відкритості, підзвітності, сталого розвитку та інструментів для участі громадян у прийнятті рішень, розповів начальник управління “Секретаріат ради” Львівської міської ради Юрій Лукашевський.

Відкритість

У місті запрацювали декілька ресурсів, які дають можливість відслідковувати важливу для львів’ян інформацію:Геопортал, карта бюджету міста. Також в режимі реального часу можна ознайомлюватися із будівельними роботами, які відбуваються на території Львова.

У статуті розробили розділ етики поведінки депутатів міської ради. Приводом стали часті подання щодо неетичних дій депутатів.

Підзвітність

Після прийняття статуту з’явилися консультації з громадськістю. Це можливість для виконавчих органів ініціювати обговорення проектів, які пропонують прийняти і впровадити у місті. Протягом 9 місяців провели 15 консультацій.  До дискусій залучають локальне експертне середовище, яке обговорює всі за і проти та вносить пропозиції. Усі результати консультацій публікуються на сайті міської ради і жителі мають змогу побачити, які думки були враховані, а які проігноровані.

Загальні засади звітування виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування оприлюднять у березні 2019 року.

Сталий розвиток

11 жовтня цього року місто прийняло Бюджетну резолюцію. Документ допоможе зрозуміти бюджетний процес та зробити його прозорим. Львів’яни розумітимуть, на які напрями виділяються кошти і на чому у місті акцентують більшу увагу.

Одним із пунктів Бюджетної резолюції є «обмеження поповнення статутних капіталів комунальних підприємств». 77,5 % бюджету розвитку скерували на комунальні підприємства. Депутати міської ради не мають права втручатися у управління цими фінансами, адже це входить у повноваження керівників підприємств. Резолюція обмежить комунальникам можливість управління коштами.

Кошти за акциз від продажу тютюну та алкоголю направлятимуть на розвиток спорту та культури. Створюватимуть проекти та інфраструктурні об’єкти для молоді, а також розширятимуть культурний контент міста.

Сфера участі громадян

До 2016 року у Львові не було інструментів громадської участі. Завдяки статуту впроваджені електронні петиції, місцеві ініціативи, громадські слухання та бюджет участі.

Статут дав можливість жителям самостійно ініціювати громадські слухання. До його прийняття не було такої юридичної можливості. Львів’яни робили запити до депутатів, або виконавчих органів. Сьогодні достатньо зібрати 75 підписів і слухання відбудуться. Від початку року проведено 47 таких обговорень, з яких 10 ініційовано жителями міста.

Львів’яни можуть виступати на пленарних засіданнях та реєструвати електронні петиції. Вони мають право доносити свою думку перед депутатським корпусом та привертати увагу до хвилюючих проблем. Для міської влади це можливість зрозуміти, чим живе кожен район міста.

Також існує «місцева ініціатива». Це подібний інструмент до електронних петицій, але передбачає збір підписів на папері. За час існування статуту розглянуто 5 таких ініціатив.

Найбільш масовим інструментом участі вважають «Громадський бюджет». 30% від загального бюджету міста виділили на ініціативи львів’ян- 35 мільйонів гривень.

Львівська газета

Like
Like Love Haha Wow Sad Angry

Категории: Львовские новости

Отправить ответ