Рада підтримала «мовний закон»: реакція львівських експертів

Сьогодні, 4 жовтня, під куполом Верховної Ради депутати підтримали «Проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної № 5670-д» в першому читанні.

Законопроект передбачає створення інституту уповноваженого із захисту державної мови. А також пропонують ввести адміністративну відповідальність за порушення законодавства, яке стосується державної мови. І навіть кримінальну відповідальність – “за публічне приниження і зневагу до державної мови”. На порушника чекає штраф 850 гривень, або арешт до 6 місяців, або ув`язнення на строк до 3 років.

Що думають про новий законопроект львівські фахівці, з’ясувала «Львівська газета».

«Це прекрасно, що нарешті не будемо працювати за законом “Про засади державної мовної політики” Колісніченка і Ківалова. Не будуть на ньому спекулювати антиукраїнці й буде новий закон. Але в цьому законі безперечно крім оцих пропозицій адміністративної і кримінальної відповідальності, треба вкладати великі прагнення і кошти на розповсюдження, на утвердження української мови у всіх клітинах державного, суспільного, політичного організму. Оці норми, які будуть затверджені, насамперед мають стосуватися очільників держави від найвищого рівня до найнижчого», – зазначає професор, доктор філологічних наук Василь Лизанчук.

Натомість, є й інша думка:

«Це не є закон про утвердження державного статусу української мови. Він насправді утверджує українсько-московську двомовність, інакше кажучи, мовну шизофренію і гібридизм. Йдеться не тільки про одіозну 17 статтю, де всупереч Конституції України, всупереч рішенню Конституційного суду від 1999 року, у навчальний процес заводяться мови національних меншин. Навіть більше, просто трагічною є стаття наукова, бо у цій статті передбачена можливість захищати докторські і кандидатські дисертації мовами ЄС. Це означає науковий сепаратизм на Закарпатті, на Буковині та в Галичині, де кинуться навмисне робити наукові праці румунською, угорською та польською мовами. Таким чином створюється можливість розвивати науковий стиль чужими мовами і нехтувати розвитком наукового стилю своєю мовою. Я вже мовчу про те, що цей закон вводить дивне поняття у наш юридичний простір – «мова, прийнятна для сторін». Це означає, що у сфері споживання, у сфері правоохоронній та інших, можна обирати мову спілкування. Ось за таке колаборанство, за таку поразку сьогодні проголосували депутатиКівалов і Колісніченко аплодують!», – вважає Ірина Фаріон, український мовознавець, депутат Верховної Ради України».

Зазначимо, що дія закону не поширюватиметься на сферу приватного спілкування.

Львівська газета

Like
Like Love Haha Wow Sad Angry

Категории: Львовские новости

Отправить ответ